ЗАКОН УКРАЇНИ

“ПРО ЗАЛУЧЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ ДО ПІДГОТОВКИ ТА
ПЕРЕПІДГОТОВКИ КАДРІВ, ОСВІТНІХ І НАУКОВИХ ПРОЦЕСІВ”

Цей Закон спрямований на врегулювання взаємовідносин між роботодавцями: підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності (далі-роботодавці) та професійно-технічними і вищими навчальними закладами всіх форм власності та підпорядкування (далі – навчальні заклади) у сфері підготовки кваліфікованих кадрів, реалізації освітніх та наукових процесів на основі соціального партнерства. Закон встановлює правові, економічні та організаційні засади взаємовідносин між роботодавцями та навчальними закладами, забезпечує умови для ефективної спільної діяльності та відповідальності щодо підготовки кваліфікованих кадрів, раціонального використання трудового і наукового потенціалу та самореалізації особистості.

РОЗДІЛ 1

Стаття 1. Законодавство

Закон базується на Конституції України, Законах України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, “Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотацій роботодавцям”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)” та інших нормативно-правових актах.

Стаття 2. Державна політика у сфері формування кваліфікованих кадрів та розвитку освітніх і наукових процесів

1. Державна політика у сфері формування кваліфікованих кадрів та розвитку освітніх і наукових процесів спрямована на координацію спільних дій роботодавців та навчальних закладів, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, для забезпечення якості та конкурентоспроможності кваліфікованих кадрів на внутрішньому і зовнішньому ринках праці, розвитку фундаментальних та прикладних наукових досліджень.

2. Державна політика у сфері формування кваліфікованих кадрів та розвитку освітніх і наукових процесів базується на принципах:
інноваційності процесів розвитку суспільства, науки і виробництва;
державного регулювання взаємовідносин навчальних закладів та роботодавців;
поєднання інтересів навчальних закладів та роботодавців у забезпеченні якості підготовки кваліфікованих кадрів, розвитку наукових процесів;
стимулювання надання якісних освітніх послуг в процесі підготовки кваліфікованих кадрів;
реалізації узгоджених підходів до вибору навчальними закладами і роботодавцями форм, методів та способів реалізації стратегії формування кваліфікованих кадрів, розвитку наукових процесів визначення реальних потреб у фахівцях певного освітньо-кваліфікаційного рівня;
розвитку соціального партнерства роботодавців та навчальних закладів, спрямованого на забезпечення якісної професійно-практичної підготовки кваліфікованих кадрів, розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень;
надання пільг та преференцій інвесторам у галузі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, розвитку наукових процесів;
реалізації системи безперервної освіти та навчання протягом життя;
спільної відповідальності роботодавців та навчальних закладів за результати підготовки кваліфікованих кадрів та впровадження наукових досліджень у практику.

Стаття 3. Основні напрями взаємовідносин навчальних закладів з роботодавцями

1. Встановлюються такі напрями діяльності навчальних закладів, які потребують інвестицій з боку роботодавців:
підготовка, перепідготовка, спеціалізація, розширення профілю (підвищення кваліфікації) та стажування кадрів;
професійно-практична підготовка учнів, студентів, стажування викладачів;
організація працевлаштування випускників навчальних закладів;
модернізація навчально-лабораторної бази навчальних закладів;
підготовка кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук) у напрямах наукової діяльності, визначених спільно з роботодавцями;
освітні та наукові проекти, спрямовані на підвищення якості підготовки кваліфікованих кадрів та впровадження інноваційних технологій.

Стаття 4. Права і обов”язки роботодавців та навчальних закладів у сфері формування кваліфікованих кадрів та розвитку освітніх і наукових процесів

1. Роботодавці мають право:
формувати адресні джерела фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів в певних навчальних закладах;
створювати конкурентні переваги для обраних ними навчальних закладів за допомогою освітніх ініціатив у галузі підготовки та перепідготовки кадрів, фінансування наукових досліджень, що мають пріоритетний характер для галузі;
брати безпосередню участь у формуванні стандартів освіти та змісту освіти, вносити пропозиції щодо змін та доповнень до Державного класифікатора професій та Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями; укладати угоди (договори) з навчальними закладами на використання матеріальної бази підприємства для проведення професійно-практичної підготовки кадрів, стажування педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів; залучати педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів до корпоративного навчання кадрів на основі короткотермінових бізнес-програм;
ініціювати створення філіалів кафедр, консультаційних центрів, інших відокремлених підрозділів начальних закладів на виробництві, створювати спільні навчально-науково-виробничі підрозділи (комплекси) на умовах юридичної самостійності сторін; спрямовувати інвестиції у підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кваліфікованих кадрів; направляти представників до складу Наглядової ради вищого навчального закладу III-ІV рівнів акредитації для реалізації соціального партнерства у галузі вищої освіти і науки;
брати участь в маркетингових дослідженнях навчальних закладів на ринку освітніх послуг та ринку праці, надавати допомогу та вносити пропозиції щодо узгодження потреб ринку освітніх послуг та ринку праці; брати участь у проведенні моніторингу якості освіти та працевлаштування випускників навчальних закладів, вносити пропозиції щодо формування обсягів і структури підготовки за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, професіями, напрямами, спеціальностями з урахуванням специфіки регіону та необхідності інноваційного розвитку підприємства; розробляти критерії ефективності системи підготовки та перепідготовки кадрів;
брати участь у визначенні пріоритетних напрямків наукових досліджень навчальних закладів, наукових проектах і програмах; впроваджувати адресну підготовку кадрів, створювати нові робочі місця для працевлаштування випускників навчальних закладів.

2. Роботодавці зобов”язані:
підтримувати необхідний рівень якості підвищення кваліфікації кадрів підприємства з урахуванням вимог існуючого виробництва, перспектив його розвитку; підтримувати інноваційні перетворення робочих місць підприємства для забезпечення росту продуктивності праці, досягнення сучасного рівня виробництва та використання їх для професійно-практичної підготовки кадрів;
створювати умови для професійного росту, самореалізації працівників в умовах ринкової економіки на основі підвищення мотивації до праці, використання новітніх програм, засобів і технологій навчання; інформувати навчальні заклади про результати моніторингу якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, їх трудової кар”єри, професійної майстерності та росту;
сприяти регулярному стажуванню педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів на виробництві; залучати провідних фахівців підприємств, установ і організацій для проведення теоретичних і практичних занять в навчальних закладах та організації професійно-практичної підготовки учнів і студентів навчальних закладів на виробництві;
здійснювати у навчальних закладах підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації персоналу підприємства на підставі угод (договорів) з навчальним закладом і фізичною особою, яка перебуває в трудових відносинах або не перебуває у таких з роботодавцем;
здійснювати професійно-практичну підготовку учнів, студентів та стажування викладачів на підставі угоди (договору) між підприємством та навчальним закладом відповідно до Положення про практику студентів вищих навчальних закладів і Порядку надання робочих місць для проходження учнями професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затверджених у встановленому порядку.

3. Навчальний заклад має право:
спільно з роботодавцями розвивати процеси внутрішньої та зовнішньої інтеграції, ефективно використовувати матеріально-технічну базу роботодавця для надання якісних освітніх та наукових послуг; проводити за участю роботодавців моніторинг вимог роботодавців, якості освіти та працевлаштування випускників;
надавати консалтингові та наукові послуги роботодавцям, здійснювати перепідготовку та підвищення кваліфікації його персоналу за рахунок роботодавців.

4. Навчальний заклад зобов”язаний:
надавати якісні освітні послуги на рівні, визначеному спільно з роботодавцем;
забезпечувати високий рівень безперервної практичної підготовки, створювати умови для професійного розвитку й професійної самореалізації студентів та випускників;
передбачати при укладанні угод (договорів) з роботодавцями про організацію та проведення усіх видів практик для учнів та студентів виконання студентами дипломних проектів, спрямованих на розв”язання реальних фінансових, організаційних, економічних, технічних та технологічних проблем підприємства;
ініціювати укладання угод (договорів) з роботодавцем на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт та консалтингових послуг; організовувати регулярне стажування педагогічних та науково-педагогічних кадрів на виробництві, сприяти підвищенню їх професійного рівня;
залучати провідних фахівців підприємств, організацій, установ для проведення теоретичних та практичних занять в навчальному закладі; надавати додаткові освітні послуги з професійної орієнтації, технологій ефективного працевлаштування й психологічної підтримки з метою ефективного рішення питання зайнятості;
організовувати працевлаштування випускників навчальних закладів, створюючи спільно з роботодавцями бази даних про наявність вакантних місць на ринку праці, інформаційно-довідкові служби тощо; надавати консалтингові та наукові послуги роботодавцям;
залучати роботодавців до розробки програм наукових досліджень, використовувати науковий та виробничий потенціал роботодавців для спільного виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт.

Стаття 5. Основні форми стимулювання роботодавців

Стимулювання участі роботодавців у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, реалізації освітніх та наукових проектів здійснюється через:
пільгове кредитування роботодавців;
включення витрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів до валових витрат підприємств, організацій, установ;
пільгового оподаткування роботодавців у частині реалізації освітніх та наукових проектів;
отримання низьковідсоткових державних позик на будівництво навчальних центрів і звільнення від податків на землю та майно;
звільнення від податків на імпорт навчального обладнання, платежів до фонду зайнятості;
створення регіональних фондів підтримки освіти з пільговим оподаткуванням. Для пільгового кредитування роботодавців можуть залучатися кошти Державного бюджету, кошти місцевих бюджетів у встановленому законодавством порядку. Кредити надаються на здійснення статутної діяльності підприємства по формуванню кваліфікованих кадрів, реалізації освітніх та наукових проектів, спрямованих на проведення науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт та впровадження інноваційних технологій, відповідно до Статуту підприємства у порядку і на умовах, визначених законодавством. Перелік видів діяльності роботодавців у сфері сприяння розвитку професійно-технічної та вищої освіти і науки, які підлягають пільговому кредитуванню, розміри та умови надання кредитів, використання кредиту та його повернення визначаються діючим законодавством.

Стаття 6. Взаємовідносини особи і роботодавця, який фінансує навчання

1. Переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах за кошти роботодавців, здійснюється відповідно до статті 45 Закону України “Про вищу освіту” за погодженням із роботодавцем, який здійснює фінансування навчання.

2. Особи, які здобули освіту у професійно-технічних та вищих навчальних закладах за кошти підприємств, організацій, установ усіх форм власності, працевлаштовуються на цих підприємствах на підставі трудового договору (контракту). У разі звільнення їх за власним бажанням до визначеного цим договором (контрактом) терміну, роботодавець залежно від причин звільнення може порушити питання про відшкодування частини вартості навчання, пропорційної невідпрацьованій частині зазначеного у трудовому договорі (контракті) терміну. Рішення роботодавця особа може оскаржити в судовому порядку.

3. Особи, які після завершення навчання працюють за трудовим договором (контрактом) і звільняються з ініціативи роботодавця за пунктами 2 (в частині невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації) З, 4, 7, 8, статті 40 КЗпП України та відповідними пунктами статті 41 КЗпП України до певного терміну, визначеного трудовим договором (контрактом), повинні відшкодувати роботодавцеві повну вартість навчання.

4. Особи, які навчалися за кошти роботодавця і відраховані з ініціативи адміністрації навчального закладу за невиконання навчального плану, порушення умов контракту, відшкодовують кошти роботодавцю за термін, протягом якого вони навчалися. Навчальний заклад зобов”язаний поінформувати роботодавця про дату та причини відрахування.
Особи, які навчалися за кошти роботодавців і відраховані зі складу студентів вищого навчального закладу або учнів професійно-технічного навчального закладу розпочинають повернення кредиту з третього місяця після відрахування.

5. Особи, які навчаються за кошти роботодавця, мають право переривати навчання та переводитися з одного вищого навчального закладу до іншого, з одного напряму на інший в межах однієї галузі знань, з однієї спеціальності на іншу в межах одного напряму відповідно до пункту 4 статті 45 Закону України “Про вищу освіту” тільки за згодою роботодавця, або відшкодувати роботодавцеві вартість навчання за попередній період навчання.

6. Особи, які навчаються за кошти роботодавця, можуть бути відраховані у випадках, передбачених законами, або мають право переривати навчання відповідно до пункту 2 статті 45 Закону “Про вищу освіту” з внесенням відповідних змін до угоди (договору) за згодою роботодавця.

7. Особи, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем і вкладають власні кошти у професійне навчання для підвищення свого професійного рівня мають право на зайняття певної посади або переведення на посаду вищої категорії відповідно до здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня.

Стаття 7. Участь органів місцевої влади та самоврядування у регулюванні взаємовідносин роботодавців і навчальних закладів
Діяльність місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування у регулюванні взаємовідносин роботодавців і навчальних закладів спрямовується на:
сприяння зміцненню і розвитку навчальних закладів усіх форм власності, що функціонують на підвідомчій території;
виділення цільових коштів з місцевого бюджету для проходження практики на підприємствах учнями, студентами, фахівцями навчальних закладів;
впровадження госпрозрахункових відносин між роботодавцями і навчальними закладами;
сприяння працевлаштуванню випускників навчальних закладів;
інтеграцію освіти, науки і виробництва;
сприяння встановленню тісних контактів між підприємствами і навчальними закладами на основі договорів;
організація обміну професійним досвідом з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів роботодавців і навчальних закладів на регіональному рівні.

РОЗДІЛ II

Стаття 8. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність до вимог цього закону.

Міністерство освіти і науки України
офіційний сайт http://www.mon.gov.ua/newstmp/06_03/2